ГоловнаРеєстраціяВхід Наш енергоефективний дім                  Translate into English Четвер, 17.08.2017, 18:11
  Блог Вітаю Вас Гість | RSS

 
 Головна » 2012 » Січень » 3 » «ПОНЯТТЯ»: ВІДПОВІДНИК ЧИ НЕВДАЛА КАЛЬКА? (Закінчення)
10:41
«ПОНЯТТЯ»: ВІДПОВІДНИК ЧИ НЕВДАЛА КАЛЬКА? (Закінчення)

Автор схиляється до першої версії, на підтвердження якої можна навести наступні аргументи:

1. Давньоруське і давньослов’янське походження слів «поняти», «пойняти», «понімати».

Автори [11, стор. 326; 12, стор. 576] визначають походження слова «поняти», як результат видозміни давнішої звукової форми яти (<jęti) «брати», яка в поєднанні з префіксами вън-, сън- (въняти <vъn-jęti, съняти<sъn-jęti) після того, як прийменники въ, съ втратили кінцеве –н, стала сприйматись як проста основа з початковим н і в такій формі закріпилась і при інших префіксах.

В [2] з посиланням на етимологічний словник російської мови М. Фасмера етимологія слова «понятие» визначається схожим чином: «Происходит от глагола понять, далее от иметь, из праславянской формы jьmǫ : jęti, от которой в числе прочего произошли: древне-русские, старо-славянские имѣти, имамь, а также възѩти».

2. Свідоцтва багатьох дослідників про те, що московитська мова не була слов’янською і не мала своїм корінням давньоруську та давньослов’янську мови.

В першу чергу наведемо тут слова В. Даля, сказані ним в 1860 році [13]: «въ него (в «Словник…» - прим. моя) должна бы войдти вся живая речь нынҍшнего Великорускаго4 поколҍнія; Малая и Бҍлая Русь исключены: это особыя наречія. Нҍкоторыя слова изъ нихъ, перейдя на дҍлҍ въ смежныя Великорускія области, вошли и въ словарь… Вовсе устарҍлыя реченія исключены… Церковный языкъ нашъ исключенъ… И Славянскихъ словъ встрҍчаемъ мы нҍсколько5 въ речи народной… Речь наша всюду одинакова… Но въ Малорускомъ… …и въ Бҍлорускомъ… …слышится уже нҍчто вовсе чужое. Въ Малоросіи и граматика своя, отчасти6 Славянская».

В [14] Даль зауважує, що «Мысль о древности въ русскомъ (не славянскомъ) языкҍ полногласности не подлежитъ сомнҍнію… …на югҍ (тут – в Київській Русі) сидҍли славяне, а во всей великоруссіи чухны разныхъ поколҍній».

Схожу думку щодо розселення слов’ян, з посиланням на «Повість минулих літ» дає Наконечний Є. [16]: «До складу Русі шляхом завоювань було включено землі багатьох неслов’янських — фінно-угорських і литовських племен. Літопис подає їх перелік: "А се суть инии язици, иже дань дають Руси: чюдь, меря, весь, мурома, черемись, морьдва, пермь, печера, ямь, литва, зимигола, корсь, норома, либь: си суть свой язык имуще, от колена Афетова, иже живут в странах полунощных”. Литовські племена заселяли прибалтійські терени, а фінно-угорські — всю північно-східну територію, в тому числі межиріччя Оки та Волги, тобто серцевину сучасної Росії, де не проживало жодне літописне слов’янське плем’я».

Чітка відмінність між слов’янською мовою та московитською вже в набагато пізніші часи (XVII ст.) відзначалась Б. А. Ларіним [17], який наводить висновки Г. В. Лудольфа щодо московитів:«…названия большинства обычных вещей, употребляемых в повседневной жизни, не встречаются в тех книгах, по каким научаются славянскому языку…».

На суттєву відмінність московитської мови від української (беззаперечно слов’янської) вказує таке авторитетне джерело, як «Новий енциклопедичний словник» Блокгауза і Єфрона. «Въ лингвистическомъ значеніи великоруссы7 — всҍ те, для которыхъ природнымъ языкомъ является великорусскій, или то нарҍчіе русскаго языка, которому придается названіе великорусскаго, и которое отличается существенными особенностями отъ нарҍчія бҍлорусскаго, тҍмъ болҍе — отъ малорусскаго: послҍднее настолько разнится отъ прочихъ, что можетъ быть выдҍлено въ особый языкъ» [18, стор. 915]. До цього в [18, стор. 916] підкреслюється, що підґрунтям «великоруської» мови стала московська говірка, яка утворилась накладенням письмової, адміністративної та книжної мови на північно-великоруську говірку. Остання, зауважимо, не могла бути слов’янською через фінно-угорську етнічну приналежність носіїв цієї говірки.

Якщо навіть відкинути наведені аргументи на користь того, що московитська мова не є слов’янською, мусимо визнати, що поява в лексиці московитів питомо слов’янського слова «поняти, пойняти» та його додаткових значень (розуміти) могла бути спричинена лише появою говірок перехідного типу у «зоні вібрації» ізоглос [19] на межах діалектного континууму української (білоруської) та московитської мов.

Таким чином, на переконання автора, є очевидним, що доповнення змісту слова «понимать» і поява слова «понятие» з зазначеним вище змістом є наслідком словотворення носіїв «великоруської» мови.

Вперше, за даними автора, слово «поняття» з’явилось в лексиці української мови в академічному російсько-українському словнику [20], виданому в 1924-1933 роках, як переклад російського «понятие».

Поня́тие – розумі́ння, поня́ття, тя́ма, утя́мок (-мку), тя́мо́к (-мку́). Национальные -тия – націона́льні розумі́ння. Абстрактные -тия – умозо́рні, абстра́ктні розумі́ння. Счастье -тие индивидуальное – ща́стя – розумі́ння індивідуа́льне. Два великие -тия смерти и любви – два вели́кі тямки – сме́рти і любо́ви (Конис.). Высокие -тия добра и правды – висо́кі втя́мки добра́ і пра́вди (Неч.-Лев.). -тия не имеет – тя́ми не ма́є; не тя́мить. Ложное -тие – фальши́ва тя́ма. [20, стор. 2188-2189].

Звертає на себе увагу той факт, що в жодному з наведених прикладів застосування перекладу слова «понятие» в україномовному контексті ми не бачимо випадку застосування слова «поняття».

Теж саме спостерігається з застосуванням перекладів слів, похідних (чи твірних) від/до слова «понятие»:

Поня́ткий
– тямки́й, кмітли́вий.
Поня́тливость
– тяму́чість (-чости), спри́тність, втя́мливість, тямови́тість, кмі́тли́вість, похі́пли́вість (-ости).
Поня́тливый
– тяму́ч[щ]ий, втя́мливий, тямки́й, тямови́тий, кмі́[е́]тливий, похіпли́вий, похіпни́й, спри́тний.
Поня́тно
– зрозумі́ло, зрозумі́ливо, втя́мливо, розу́мно [20, стор. 2189].
Легкий -кое
понятие о чём-л. – побі́жне (поверхо́вне, поглибо́ке) знання́ чого́сь (спра́ви, пре́дмету), мала́ тя́ма в чому́сь [20, стор. 910].
Отвлечё́нный – -ное
понятие – абстра́ктне, відми́слене розумі́ння [20, стор. 1843].
Пра́вильный, -ное
понятие – правди́ве розуміння [20, стор. 2276].
Превра́тный, -ное
понятие, толкование – неправди́ве, фальши́ве, криве́ розумі́ння, товма́чення [20, стор. 2285].

Зауважимо, що автори словника повідомляють про дійсно величезний масив сучасної інформації, що була використана для наповнення української частини словника. Ось що говориться з цього приводу в Передньому слові до видання:

«Головна вага нашого нового „Російсько-українського словника" полягає, на думку Комісії, в тому, що він використовує більш-менш повно: а) лексику художньої літератури української за останні 50 – 55 років) (в „Словнику" Грінченка вона використана тільки до 1870 року); б) етнографічні видання; в) твори наукові, критичні та публіцистичні переважно найближчих двох десятиліттів; з останніх найбільше матеріялу дали публіцистичні та критично-літературні твори акад. С. Єфремова. Чимало матеріялу дали й записи нових слів з народніх уст (по-над 12.000 карток), із сучасної преси, художньої літератури та живої мови української інтелігенції. З народніх записів на першому місці треба згадати збірку Голови Комісії акад. А. Е. Кримського з словами, протягом багатьох років записуваними в Шевченківському повіті, на Звиногородщині. Чимало таких записів, пороблених в різних місцях України подали до Комісії її співробітники-кореспонденти, а також сами члени і постійні співробітники Комісії, що робили їх підчас своїх літніх командируваннів.» (стор. 2 Переднього слова [20]).

Незважаючи на це, автори словника не знайшли в українській мові випадків контекстного вживання слова «поняття». З чого можна зробити висновок, що це слово з’явилось в словнику як наслідок реалізації політики «злиття мов», яка впроваджувалась більшовицьким режимом в СРСР стосовно української мови – такий собі витвір «кабінетного» словотворення. В цьому контексті звертають на себе увагу наведені вище слова «умозорні» (умозрительные), товмачення (порівняємо з російським «толмач»).

Таким чином, на думку автора, з викладеного випливає, що слово «поняття» не є питомо українським словом, а є невдалою калькою з російського слова «понятие». Саме з цієї причини, на думку автора, в українських сучасних довідкових виданнях не наводиться етимологія слова «поняття»: пов’язувати його походження зі словом «понімати, пойняти» не складається, через повну невідповідність реальному стану речей, а вигадати іншу «версію» не уявляється можливим.

Виникає питання: що робити?

На глибоке переконання автора маємо позбутись слова «поняття», як наслідку примусового зросійщеня української мови.

Чи є чим його замінити? Вважаю, що є.

По-перше, ми маємо українське слово «розуміння». По-друге, чому ми не можемо взяти первісний термін, який прийшов до нас з латини – слово «концепт»? Чому ми беремо кальку з похідного від «концепт» російського слова «понятие» -- рабська звичка до вторинності?

Слово «концепт» сьогодні є широко вживаним в україномовному і російськомовному науковому просторі. Автор [21] наводить один з багатьох варіантів визначення терміну «концепт» як «відомості про те, що індивід знає, думає, уявляє про об’єкти». Бачимо, що така дефініція є дуже близькою, до наведених мною на початку статті.

І наостанок. Я взяв три варіанти російськомовного визначення слова «понятие» і зробив електронний переклад (Google) на польську, чеську, словацьку, словенську, сербську, хорватську, болгарську, білоруську, англійську, німецьку, французьку, італійську мови. Всі переклади дали використання слова «концепт». За винятком білоруської (найбільш зросійщеної, поряд з українською) мови, яка дала слово «паняцце». Можна посміятись з електронного перекладу, але навряд чи можна нехтувати такою однозначністю і одностайністю використання терміну в европейських мовах (в тому числі слов’янських).

Література.
  1. Материал из Википедии: http://ru.wikipedia.org/wiki/понятие.
  2. Материал из Викисловаря: http://ru.wiktionary.org/wiki/понятие.
  3. Українська радянська енциклопедія. Т. 8. 2-е вид., Київ, 1982, 527 с.
  4. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005, -- 1728 с. Онлайнова версія www.slovnyk.net.
  5. Ганич И.Д., Олейник И.С. Русско-украинский и украинско-русский словарь. 3-е изд., стер. – К.: Рад. шк., 1990 – 463 с.
  6. СЛОВАР УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. Упорядкував, з додатком власного матеріялу, Бори́с Грінченко. Томи I–IV. Київ, 1907-1909 – 2971 с. Електронне видання http://r2u.org.ua/.
  7. Толковый словарь В. Даля Современное написание слов. Републикация выполнена на основе II издания (1880-1882 гг.). http://www.agape-biblia.org/books/Book05/index.htm.
  8. Толковый словарь живого великорусскаго языка Владиміра Даля. Третье издание. Издание т-ва В.О. Вольфъ. С.-Петербургъ-Москва, 1907. – 1782 с.
  9. К. С. Горбачевич. Сокровищница русского слова. http://www.rusword.com.ua/articler/view.php?i=i7.
  10. Толковый словарь живого великорусского языка – Википедия. http://ru.wikipedia.org/wiki/толковый_словарь_живого_великорусского_языка.
  11. Етимологічний словник української мови. В 7 томах. Том 2. АН УРСР. Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні. К.: Наукова думка, 1985 – 573 с. Підготовка електронного видання: http://litopys.kiev.ua/.
  12. Етимологічний словник української мови. Том ІІ. Опрацював Я. Б. Рудницький. Українська Могилянсько-Мазепинська академія наук – Товариство плекання рідної мови. Distributor: University of Ottawa Press, 1982 – 1128 с. Підготовка електронного видання: http://litopys.kiev.ua/.
  13. В.И.Даль.Речь, читанная в обществе любителей российской словесности в частном его заседании 25 февраля, и в публичном 6 марта 1860 г. http://falsefriends.ru/dal-rech-chitannay.htm.
  14. Два письма В. И. Даля к М. А. Максимовичу. http://www.philolog.ru/dahl/html/pdf/PIDAHL1.pdf.
  15. Даль, Владимир Иванович — Википедия. http://ru.wikipedia.org/wiki/даль_владимир_иванович.
  16. Наконечний Є. Украдене ім'я. – 3. Русь етнічна або "вузька”. http://exlibris.org.ua/nakonechny/index.html.
  17. Ларин Б.А. История русского языка и общее языкознание (Избранные работы). - М., 1977. - С. 163-175. http://www.philology.ru/linguistics2/larin-77b.htm.
  18. Новый энциклопедический словарь. Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон . С-Петербург. http://dlib.rsl.ru/view.php?path=/rsl01004000000/rsl01004103000/rsl01004103301/rsl01004103301.pdf.
  19. http://izbornyk.org.ua/ukrmova/um156.htm.
  20. Російсько-український словник. Українська Академія наук. Комісія для складання словника української живої мови. К.: Вид-во «Червоний шлях», 1924. Електронна версія російсько-українського словника. А – П., Підготував Олександер Телемко, К.: Видавництво «К.І.С.», 2007. – 2550 с.
  21. Юрченко О. В. Дефініція концепту в сучасних лінгвістичних дослідженнях. Вісник Запорізького національного університету. № 2, 2008. С 268-272. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vznu/fil/2008_1_2/2008-26-06/yurch.pdf.

Примітки.
1 - «Словник цей складався 46 літ (1861—1907), і мав у нас великий вплив на усталення літературної мови й літературного правопису». Іван Огієнко (з передмови до електронного видання словника).

2 - Сприйняти розумом, проникнути в сутність чого-небудь, осмислити щось, збагнути. [4, стор. 480].

3 - Знання, досвід у чому-небудь, уявлення про щось. [4, стор. 1268]

4 - Не будемо тут зачіпати питання необґрунтованості позначення В. Далем московитської мови як «великорусской», а української як малоросійської. Змістом своїх висловлювань він сам вказує на таку необґрунтованість.

5 - нҍсколько – не много, не очень много, мало. [8, стор. 1387-1388]

6 - Критично поставимось до даної оцінки, оскільки сам В. Даль визнавав, що „с грамматикой (російською – прим. моя) я искони был в каком-то разладе, не умея применять её к нашему языку и чуждаясь её… …чтобы она не сбила с толку" [15].

7 - «Назвавіе великоруссы, впрочемъ, искусственное; оно введено въ употребленіе въ XIX ст., какъ и назвавіе «малоруссы». Болҍе древнимъ является терминъ «Великая Россія», первоначально тоже искусственный…» [18, стор. 914]. Автори статті в словнику ухилились від відповіді на питання: «Якою ж тоді є не «штучна», а «природня» назва цього народу»?

© - 2012


Переглядів: 1451 | Додав: efes_jkg | Теги: великорусский, малороссийский, поняття, понятие, концепт | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 5
5  
А в польську, чеську, словацьку, хорватську, ітд. його теж впхали для сбліженія язиков?

3  
Як вище я і написав, "понятие" буде pojęcie (в числі інших варіантів).

Майже всі "грамотні" абстрактні поняття у європейських мовах (слов'янських, германських ітд) є кальками із латини та грецької. Навіть багато слів латини є кальками із грецької. Ці кальки майже завжди можна при бажанні назвати "невдалими". Етимологія слів майже завжди випадкова і нелогічна. Так що аргумент, що те чи інше слово нелогічне, чи невдале, серйозно не сприймається.

4  
Етимологія не може бути випадковою, за визначенням (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F).
В даному випадку мова йде навіть не про кальку. Мова йде про те, що слово "поняття" просто ТУПО ВИГАДАЛИ. І впхали в нашу лексику. Заради "сбліженія язиков".

1  
Польскьою "поняття" буде pojęcie

Чеською, словацькою, словенською pojem

Хорватською pojam,

Так, що стаття, м’яко кажучи дивна. Для чого міняти нормальне слов’янське слово на латинське запозичення?

2  
А як польською, та іншими мовами, буде "понятие"?
НМД. В статті чітко показано, що ДО 1924 року слово "поняття" було ВІДСУТНЄ в українській лексиці. Як ви поясните його появу саме в якості перекладу російського "понятие". При цьому ЖОДНОГО прикладу його вживання в будь-якому контексті. Виходить укладачі згаданого в статті академічного словника НЕ ЗНАЙШЛИ прикладів використання слова "поняття". Тоді ЗВІДКИ воно взялось?

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
 
 
Форма входу

Погодуй рибок

Пошук

Календар
«  Січень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Архів записів

Наше опитування
На Вашому будинку тепломір. Ваші платежі за опалення:
Всього відповідей: 9

Друзі сайту
Copy Centre RICOH
Сайт для освітян
Сайт ТВ-каналу ТВі

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

Copyright МНДіКП "НІКА" © 2017