Адже саме там виникла перша неформальна ініціатива громадян з ефективного захисту власних прав як споживачів. Робоча назва цього мережевого, безлідерного і добровільного проекту доволі символічна – «Україна без холопів».
Історія розпочалася в червні нинішнього року, коли відомий у Донецьку журналіст і блогер (pauluskp.livejournal.com) Павло Колесник зайшов до одного з численних супермаркетів. Побачивши порушення санітарних норм у відділі кулінарії, він вирішив зафіксувати це як фотофакт, за що наразився на опір з боку охорони, яка вимагала знищити кадри зйомки і фізично перешкоджала йому вийти з приміщення магазину. Журналістові не залишалося нічого, ніж наполегливо пояснювати представникам охоронної фірми абсолютну протизаконність їхніх вимог. В Україні немає законодавчих обмежень на зйомку в супермаркетах ні для громадян, ні для представників ЗМІ. Однак посилання на закони, як доволі часто буває в таких випадках, не дало жодного результату.
МЕРЕЖЕВИЙ МАРКЕТИНГ
Журналіст запропонував читачам своєї інтернет-сторінки вирушити разом до супермаркету, щоб побачити, наскільки вивчили охорона й адміністрація всю небезпеку порушення прав споживачів. «Після посту в блозі туди прийшли 10 осіб з фотоапаратами, й охоронці вже не змогли протидіяти», – розповідає Павло Колесник.
Побачивши ефективність такого підходу, серед донецьких блогерів зародився неформальний рух, який почав пропагувати рейди всіх охочих до різноманітних торговельних закладів. Головною метою таких візитів з боку абсолютно різних і часто навіть незнайомих між собою користувачів соціальних мереж стало не лише здійснення громадського контролю за дотриманням законодавства щодо права кожної людини здійснювати зйомку в торговельних центрах, а й моніторинг якості продукції.
Практично відразу по закінченні кожного рейду в соціальних мережах з’являються докладні звіти учасників, які обов’язково містять фото та відеоматеріали перевірок. І схоже на те, що відтепер керівництво донецьких супермаркетів уважно відстежує, що пишуть представники спільноти, і навіть намагається оперативно реагувати.
У двох мережах міста після численних візитів блогерів було прийнято офіційне рішення дозволити фотографування всередині магазинів без жодних обмежень. Таку поведінку інтернет-спільнота заохочує розміщенням інформації з подякою на власних блогах. Понад те, на сторінках учасників з’явилися вдячні коментарі деяких адміністраторів супермаркетів, які повідомляли про важливість роботи з виявлення активістами руху прострочених продуктів.
ЛИШЕ ПОЧАТОК
Така громадська діяльність ґрунтується не на прагненні уваги з боку суспільства, а насамперед на втіленні філософії свободи: «Я бажаю бути вільною людиною, керуватися спільними для всіх законами, а не взятими кимось зі стелі інструкціями, правилами чи «понятіямі». Це непросто, іноді страшно. Але залишатися добровільним холопом «власників життя» мені не хочеться», – каже Павло Колесник. Активність журналіста не тільки коштувала йому витрачених нервів, нападів з боку охорони торговельних центрів, а й примусила до відкриття додаткових фронтів громадського спротиву. За результатами громадських перевірок було віднайдено і зафіксовано чимало прострочених товарів, складено численні скарги до санітарно-епідеміологічної служби та Управління у справах захисту прав споживачів. Щоправда, попри звернення до представників МВС стосовно протизаконних дій і навіть крадіжки в журналіста апаратури в супермаркеті (за присутності охорони і камер спостереження), міліція відмовляється порушувати кримінальну справу.
Дмитро Коробко, один з адвокатів, які добровільно супроводжують рейди громадян в торговельних центрах, вважає, що «це лише випадково обраний початковий напрям нашої діяльності, який дав змогу зібрати чимало людей, готових обстоювати свої права, готових до дії, – ось що головне. Найближчі плани – громадська перевірка шкільних їдалень та законності пропускного режиму в державних органах».
Як зізнаються деякі учасники неформального мережевого руху, вони вбачають у громадській активності головний засіб боротьби з корупцією. Нині у місті триває громадянський моніторинг вартості оплати проїзду в міжміських автобусах, який уже виявив незаконно перевищені ціни на проїзд у межах Донецька і Макіївки.
Крім того у Донецьку проведено низку офіційних перевірок відповідних державних органів у торговельних закладах, здійснених завдяки письмовим зверненням активістів. Проте надії на чиновницьку правду в учасників неформального руху невеликі, вони більше покладаються на системне виявлення порушень у роботі мереж з боку звичайних громадян, озброєних знанням законів і бажанням захистити свої права. Учасник неформального руху з Донецька, журналіст Влад Беспалов стверджує, що для успіху таких кроків потрібно змінити психологію споживача: «Від того, що хтось скаржитиметься на кухні, нічого не зрушиться. Усе в наших руках. Треба звертатися за адресою: до адміністраторів торговельних закладів, писати скарги в санстанцію, захист прав споживачів».
Практика рейдів у супермаркети поширюється на Донеччині, такі заходи вже проведено в Дружківці та Костянтинівці, і схоже, що рух блогерів із Донецька лише набирає обертів і може стати загальноукраїнським.
ПРИБОРКАННЯ НОРОВЛИВИХ
Звісно, діяльність активістів подобається далеко не всім. Під час одного з останніх рейдів група моніторингу стала жертвою нападу на них охорони в приміщенні ТРЦ «Декор Донбас», яка, незважаючи на викликану міліцію, викинула громадян за поріг торговельного центру за спробу здійснювати фото- і відеозйомку. Єдине, що цікавить наразі представників донецького МВС, – те, яка організація здійснювала візит до «Декор Донбасу», а не особи охоронців та оцінка законності поведінки персоналу.
До того ж щодо трьох активістів, зокрема й адвоката Дмитра Коробка, постановою Київського районного суду Донецька порушено кримінальну справу за ст. 356 КК України «Самоправство». Ініціатором позову є ТОВ «Торговий дім «Амстор». Активістів звинувачують у тому, що виявлені ними порушення в продажу прострочених товарів на полицях цієї мережі були протидією нормальній роботі підприємства, а також сприяли створенню негативного іміджу. У зверненні до суду не з цивільним, а з кримінальним позовом може проглядатися бажання покінчити з успішною громадською ініціативою в Донецьку.
