ГоловнаРеєстраціяВхід Наш енергоефективний дім                  Translate into English Середа, 18.10.2017, 13:56
  Блог Вітаю Вас Гість | RSS

 
 Головна » 2012 » Січень » 3 » «ПОНЯТТЯ»: ВІДПОВІДНИК ЧИ НЕВДАЛА КАЛЬКА? (початок).
10:48
«ПОНЯТТЯ»: ВІДПОВІДНИК ЧИ НЕВДАЛА КАЛЬКА? (початок).
Задорожний Д.В., к.т.н.

Термін «поняття» є наразі широко вживаним в україномовній науковій лексиці: статтях, монографіях, різноманітних фахових, тлумачних словниках та українсько-іноземних словниках. У відповідних випадках подається тлумачення (дефініція) цього терміну. Проте звертають на себе увагу дві обставини:

  1. Визначення змісту «поняття» зазвичай являє собою майже прямий переклад дефініції «понятие» з російської мови.
  2. В україномовних варіантах розширених дефініцій, на відміну від російськомовних, не наводиться етимологія слова «поняття».
Перша обставина пояснюється тим, що за умов СРСР українські науковці фактично були змушені писати російською мовою. Відповідно викладались результати філософських та філологічних досліджень. Тому простий переклад визначення терміну «поняття» з російської на українську мову є цілком логічним. Побіжний огляд деяких варіантів визначень показує їхню майже повну відповідність з «похибкою» на відмінності в поглядах авторів на нюанси та/або сферу вживання терміну.
Російськомовні визначення [1, 2]:
  • отображённое в мышлении единство существенных свойств, связей и отношений предметов или явлений;
  • мысль или система мыслей, выделяющая и обобщающая предметы некоторого класса по определённым общим и в совокупности специфическим для них признакам;
  • логически расчленённая общая мысль о предмете, включающая ряд взаимосвязанных признаков;
  • необразное, выраженное в слове отражение действительности.
Україномовні визначення:
  • одна з форм мислення, в якій відображаються загальні істотні властивості предметів та явищ об’єктивної дійсності, загальні взаємозв’язки між ними у вигляді цілісної сукупності ознак [3, с. 524];
  • одна з форм мислення, результат узагальнення суттєвих ознак об’єкта дійсності;
  • розуміння кимсь чого-небудь, що склалося на основі якихось відомостей, власного досвіду [4, с. 1049].
Видно, що наразі між термінами «поняття» та «понятие» встановлено взаємно однозначну відповідність. Що підтверджується, наприклад, відповідними статтями в [5].

Проведений автором порівняльний аналіз використання та змісту слів «поняття» і «понятие» показав наступне:

1. Впродовж ХІХ та на початку ХХ століття слово «поняття» було відсутнє в українській лексиці. Так досить обширний словник [6]1  не містив статті зі словом «поняття».

2. Словник [6, стор. 1961] містить статтю на слово «поніма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. поня́ти, пойму, -меш» і дає такі переклади слова на російську мову в залежності від контексту його використання:
  • Ловить, поймать, схватывать, схватить. Поняв ти мені зайця.
  • Женить на комъ; жениться на комъ. Уже ж твій синок оженився: поняв собі паняночку. Поняв собі багату жінку.
  • Покрывать, покрыть, занять, затапливать, затопить. Поняла вода всю землю. Ой вже діда вода по коліна поняла.
  • Охватывать, охватить. Гнів... понімав його душу. Поняли Бога жалощі до людей.
  • Поня́ти віри. Поверить. Брат і віри поняв. Не поняв віри словам моїм.
3. Словник Даля в 1-му та 2-му виданнях [7] не дає пояснення змісту слова «понятие», а відсилає до статті «понимать».
У 3-му виданні [8, стор. 751] «понятие» визначається як: а) «способность понимать, дар уразуменья, соображенья и заключенья»; б) мысль, представленье, идея; что сложилось в уме и осталось в памяти, по уразумении, постижении чего-либо». При цьому знов відзначається, що слово походить від дієслова «понять».

В свою чергу дієслово «понять» визначається як:
  • Постигать умом, познавать, разуметь, уразумевать, обнять смыслом, разумом; находить в чем смысл, толк, видеть причину и последствия. Поймешь, зачем живешь, как помрешь. Пойми волка слезы. И понимай, как знаешь.
  • О воде, покрывать разливом, заливать, наводнять, потоплять. Луга поняты. Вёшна (вешняя вода) понимает у нас берег по самый кряж.
  • Взять, у(за)хватить, поймать. Киргизы охотно жен понимали из калмычек. Пойми эту девку, добрая жена будет.
Тобто, бачимо що, на додаток до українського значення слова «поняти», в словнику В. Даля з’являється додаткове значення слова «понять» – близьке до українського слова «зрозуміти»2, а далі – слово «понятие», близьке за змістом до українського слова «розуміння»3.
Чи можна з цього факту зробити висновок, що автори словника [6] зробили помилку, не врахувавши один з варіантів значення слова «поняти»?

Вочевидь, що не можна. Тому що:

1. З тексту передмови Б. Грінченка до видання випливає, що: за такої кількості джерел (критично осмислені раніше видані словники, твори видатних українських письменників та поетів, народні пісні та думи тощо), які використані при укладанні словника; кількості та кваліфікації осіб [6, стор. 17, 18], що брали участь в наповненні словника; географічного обширу, де збирались слова (практично вся територія в межах нинішньої України, а також тодішні Донська та Терська області) зробити таку грубу помилку було практично неможливо.

2. Словник [6, стор. 979, 2316] дає переклад слова «Зрозуміння, розуміння» як «Пониманіе», «Зрозумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Понять», «Тяма, -ми, ж. Пониманіе, понятіе, соображеніе», «Тямити, -млю, -миш, Розумі́ти гл. 1) Смыслить, понимать». Тобто, містить українські слова, відповідниками за змістом яких є додаткове (проти українського) значення слова «понимать» та значення слова «понятие» в словнику В. Даля.

Чи можна, в іншому випадку, зробити висновок про те, що помилку зробив В. Даль, додавши до значення слова «понимать», в якому його використовував народ, додаткове значення на свій розсуд?

З першого погляду, враховуючи його походження з сім’ї емігрантів, а також те, що початкову освіту він отримав вдома, можна зробити висновок, що В. Даль недостатньо знав московитську мову. Це підтверджується зокрема такими спогадами В. Даля:
«На этой первой (1819 рік, прим. моя) поездке моей по Руси я положил бессознательно основание к моему словарю, записывая каждое слово, которое дотоле не слышал [9] (підкреслення моє).
Один из бывших министров просвещения (Кн. Шихматов), по дошедшим до него слухам, предложил мне передать академии запасы свои… Я отправил 1000 прибавочных слов и 1000 дополнений, с надписью: тысяча первая. Меня спросили, много ли их еще в запасе? Я отвечал, что верно не знаю, но во всяком случае десятки тысяч». 
Очевидно, що таку кількість нових для себе слів могла записати лише людина, для якої мова народу була фактично невідомою, бо чужою.

Окрім того, як повідомляється в [10], «Даль включил также в словарь несколько слов, которые он сам придумал для замены заимствований: «сглас» вместо слова «гармония», «живуля» — «автомат», «ловкосилье» — «гимнастика». По выходе словаря такая «подделка» была обнаружена».

Однак здогадка про помилку В. Даля також не може бути прийнятною з огляду на те, що:
  1. В статті під назвою «Ответ на приговор» В. Даль змушений був визнати, що в словнику присутні «слова, не бывшие доселе в обиходе» і ці слова в подальшому були виключені з словника.
  2. В своєму словнику В. Даль наводить приклади використання слова «понимать» в народній мові. У виданнях, що здійснені після смерти В. Даля додано також пояснення змісту слова «понятие».
  3. Видання словника В. Даль робив в 1863 році. Тобто через 44 роки після початку збирання слів, коли рівень розуміння ним народної мови московитів став дуже високим.
Таким чином залишається дві версії виникнення відмінностей в змісті українського слова «понімати» та московитського «понимать»

Перша – до первісного змісту питомого українського слова «понімати», запозиченого в московитську мову, в народній московитській мові еволюційно було додано значення «розуміти», відповідника якому московитська мова на час такого запозичення і доповнення ймовірно могла не мати.

Друга – з первісного змісту питомого московитського слова «понимать», запозиченого в українську мову, в народній українській мові еволюційно було втрачено один з варіантів змісту, який мав свій відповідник у вигляді слова «розуміти».

Закінчення...

Переглядів: 2365 | Додав: efes_jkg | Теги: великорусский, малороссийский, поняття, понятие, концепт | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
 
 
Форма входу

Погодуй рибок

Пошук

Календар
«  Січень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Архів записів

Наше опитування
Чи маєте Ви змогу утеплити зовні свою квартиру?
Всього відповідей: 6

Друзі сайту
Copy Centre RICOH
Сайт для освітян
Сайт ТВ-каналу ТВі

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

Copyright МНДіКП "НІКА" © 2017